МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ
І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС
Навчальна програма
Київ – Тернопіль
2004
УДК 378.1
ББК 74.480.27
О-75
Вища освіта України і Болонський процес// Навчальна програма. – Київ –Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
Розробники: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук,
В.В. Грубінко, І.І. Бабин
Рецензенти: Г.В.Терещук, чл.-кор. АПН України,
доктор педагогічних наук, професор;
М.М.Фіцула, доктор педагогічних наук, професор.
Рекомендовано вченою радою Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Протокол № 6 від 27.01.2004 р.
Затверджено Міністерством освіти і науки України
лист № 14/18. 2-715 від 09.04.2004 р.
як програму для підготовки аспірантів і магістрів та перепідготовки викладачів вищих навчальних закладів.
ISBN 966-7425-48-7
ББК 74.480.27
© ТДПУ ім. Володимира Гнатюка, 2004
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
«ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ
І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС»
(за вимогами ECTS)
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Предмет: ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Курс:
підвищення кваліфікації
Напрям,
освітньо-кваліфікацій-ний рівень
Характеристика
навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 1
Модулів: 2 + (нав чальний проект)
Змістових модулів: 2
Загальна кількість годин: 36
Тижневих годин:
2
0101 Педагогічна освіта
магістр,
аспірант,
викладач
За вибором
2 семестр
Лекції
(теоретична підготовка):
10 год.
Семінари:
2 год.
Практичні:
6 год.
Самостійна робота:
12 год.
Індивідуальна робота:
проект
(структурно-логічна схема; навчальний план; структура залікового кредиту курсу тощо)
6 год.
Вид контролю: залік
МЕТА: ознайомлення з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.
ПЕРЕДМОВА
Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.
У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.
Через рік чотири країни — Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина — підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентноспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів — двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди.
Саме таким чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів. Обрані шляхи модернізації вищої освіти України співзвучні загальноєвропейським підходам. Принципи Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити у 2010 році, а 2005-й визначено як проміжний етап моніторингу зробленого.
Основним завданням на цей період є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студен...
